То что происходит на площади им. Майдонида – результат неожиданной акции по распространению. Они ходят, одетые в желто-синие майки, шорты, панамки, держат в руках флаги, которые ласкают взгляды и только одни говорят национальному чувству: ты истинный окраинный россиянин, перед финальным тотальным ограблением еще прогуляйся по Крещатику, вдохни свежих костерков, и отправляйся спать, в свою шахту или забой, а насчет Европы вспомни сказ:

Дівчина запитала хлопцячи вважає він її симпатичною. Він сказав ні.

Вона запитала, хотів би він бути з нею назавжди, і він знову сказав ні.

Тоді вона запитала його, якби вона пішла, заплакав би він і від по віддю було ні.

Вона почула достатньо. Вона обернулася, щоб піти, сльози бігли по її обличчю.

Хлопець узяв її заруку і сказав: Ти не симпатична,ти прекрасна. Я не хотів би бути з тобою назавжди, мені це потрибно. І я б не плакав, якби ти пішла, я б помер. Чи не солодкі ціслова!

С той разницей, нужно понимать, что Украина – не настолько прекрасная девица, а Европа, - по смыслу которого она хочет в кавалеры  –  совсем лишилась видовой привлекательности. Поэтому и говорим мы: не по роже зазеркалье, дрімз нот таки кам тру!

Разве кто пойдет с доброй волей в кабалу?